Книжкові виставки-персоналії до 160-річчя від дня народження Михайла Коцюбинського та 130-річчя від дня народження Олександра Довженка.
2 книжкові виставки-персоналії експонуються в читальному залі бібліотеки коледжу: «Михайло Коцюбинський – письменник сонячний» і «Легенда світового кіно – Олександр Довженко».
Матеріали, представлені на експозиціях розповідають про життя та творчий шлях відомих українців.
Коцюбинського назвали соняхом, письменник зрадів: «Так, я – сонях. Люблю сонячне повітря і, як сонях, тягнуся до сонця». Саме тому Михайла Михайловича називали – то Сонцепоклонником, то Соняхом.
В українську літературу М. Коцюбинський увійшов як майстер психологічної прози. Ранні його оповідання «Харитя», «Ялинка» (1891), «Маленький грішник» (1893) проникнуті тонким психологізмом, сповнені мальовничістю, експресивністю. Вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори письменника екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та інших.
Олександра Довженка називали поетом і водночас політиком кіно. Митця порівнювали з Гомером, Шекспіром, Рабле, Гофманом, Бальзаком, Бетховеном, Брехтом. А сам митець казав, що свої картини „писав з гарячою любов’ю, щиро. Вони складали найголовніший смисл мого життя”.
За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п’єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва.
На всесвітній виставці в Брюсселі в 1958 р. 117 відомих кінознавців і кінокритиків із 20 країн назвали „Землю” О. Довженка – одним із 12 найкращих фільмів усіх часів і народів.
Витоки творчості О. П. Довженка – в Україні. Вона давала йому силу і творчу наснагу. Віддана й щира любов до своєї землі, своєї батьківщини, свого роду й народу, добре, чуйне, мудре ставлення до всього живого – ось ті орієнтири, що пояснюють невмирущість його творчості: „Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті”.
