“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування”,- сказав колись класик української літератури Панас Мирний.
Про це говорилося на заході “Слово до слова – зложиться мова”, присвяченому Міжнародному Дню рідної мови, який з 2000 року у світі, а з 2002 року – в Україні – відзначається 21лютого.
Студенти 221групи разом із керівником Гречкою Л.С. дружно погодилися, що всім потрібно берегти рідну мову, дбати у повсякденному житті про її чистоту, не засмічувати суржиком і не забувати її, скрізь нею спілкуватися, бо
Коли забув ти рідну мову,
Яка б та мова не була,
Ти втратив корінь і основу,
Ти обчухрав себе дотла.
(Д. Білоус).

На заняттях з української мови студенти 111 та 222 групи з викладачем Каленіченко С. В. пригадали основні етапи розвитку української мови, розглянули її особливості та визначили, що у багатьох слів іншомовного походження є власне українські відповідники, що свідчить про багатство і неповторність нашої мови.