5 лютого 2018 року виповнилося 150 років з дня народження випускника, викладача, директора Полтавського базового медичного коледжу, видатного громадського діяча, письменника, енциклопедиста-фольклориста, етнографа, медика, історика та художника Григорія Олексійовича Коваленка (1868-1937).
Григорій Коваленко народився 24 січня (5 лютого) 1868 року в селі Липняки Переяславського повіту Полтавської губернії. Родина Коваленків зберегла старі козацькі традиції, була певною мірою освічена і любила живопис.
З 1882 р по 1886 році навчався у Полтавській чоловічій фельдшерській школі. По закінченню її Г. Коваленко повертаеться на Переяславщину й 4 роки працює земським фельдшером і вчителює в с. Демьянець, збирає етнографічні матеріали розпочинае свою літературну діяльність.
У 1890 році влаштовується фельдшером у клініку Московського університету ім. М.В. Скліфосовського. Працюючи в архівах і музеях він написав книжечку “О лечении ран”, наукову працю “О народной медицине в Переяславском уезде Полтавской губернии”.
З 1896 року Григорій Олексійович переїздить до Чернігова, де спочатку працює діловодом, згодом секретарем Чернігівської міської управи, одночасно виконуючи обов’язки куратора медичних закладів губернії. Брав участь у виданні народних книжок, створив поважний український гурток, виступає, як критик, пише поезії, створює драматургічну поему з життя еллінів “Зоя”, оповідання “Несподіванки”, “Рідна хата”-ілюстрований збірничок, “Чума східна або людська. Як боронитися від неї і як її розпізнати”, “Від чого вмерла Мелася?”, “Правдиве слово”. Крім того, він виявляє неабиякі художні здібності. Першим опублікованим малюнком було зображення могили Т.Г.Шевченка.
Г.О.Коваленко залишив велику спадщину творів образотворчого мистецтва (близько 100 картин та ілюстрацій).
У 1903 році Григорій Коваленко у складі Чернігівської делегації був присутній на відкритті пам’ятника І.П.Котляревському у рідній Полтаві.
В 1905 р. Григорій Олексійович Коваленко переїздить до Полтави. Тут він працює службовцем у міській думі аж до 1917 р., ні на мить не припиняючи громадської та літературної діяльності. Разом із Панасом Мирним видає тижневик «Рідний край» (1905-1906 рр.)
В ці роки
В ці роки Г.Коваленко був уже відомий як письменник, художник та просвітитель не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Так в журналі «Свобода», який видавався в Америці, у 1903 р. була опублікована антологія видатних людей України і серед них був Григорій Олексійович Коваленко.
В 1906 р. вийшла друком його праця «Українська історія. Оповідання з історії України».
У 1908 р., під впливом свого друга В.Г.Кричевського, Г.Коваленко написав дослідження «Некоторые черты украинского стиля в связи с вопросом о происхождении украинской хаты» (1912 вип.ІХ). Це, мабуть, перше дослідження гнізда, з якого вилетіли чи не всі генії України.
У 1911 році під головуванням Григоря Коваленка розпочалися збори полтавського товариства взаємодопомоги фельдшерів не тільки Полтавської, але і Катеринославської губерній. Фельдшери мали тяжкі умови праці. Якщо лікарі отримували платню 1200 крб на рік, а за 10 років служби надбавку у розмірі 300 крб в рік, то фельдшера і фельдшериці-акушерки отримували по 300 крб. на рік і 60 крб. надбавки в рік після 5 років служби, взагалом, 180 крб. прибавки.
17 липня 1911 року відбулися перші збори товариства фельдшерів в залі фельдшерської школи. Головою зборів обрали Григорія Олексійовича Коваленка, секретарем – Павла Яковича Сукачева, від Полтавської губернської лікарні – Слинько Р.В., від губернської лікарні старшого лікаря – Мамонова Андрія Миколайовича, головою правління обрано – Кулика Івана Дмитровича.
Справою життя вважав Григорій Олексійович Коваленко освіту народу. Він уболівав за видання українською мовою доступної за змістом літератури з основних галузей знань: «Видано наших книжок дуже мало, винні тут не лише цензурні перепони, але й ми самі… Зумів же видати Б. Д. Грінченко більш як 20 книжок… Нам треба наукових книжок, нехай би добрі люди складали та перекладали їх – це не дуже трудна річ. Часи поліпшають і хмари розійдуться тільки тоді, коли ми самі потроху, своїми силами розженемо ті хмари щоденною працею, ніколи не забуваючи своїх обов’язків до народної освіти».
У 1912 р. «Український музично-драматичний гурток» брав участь у проведенні «Дня білої ромашки», що ставив своєю метою збір коштів на боротьбу з сухотами. Для цього біля пам’ятника І.П.Котляревському з допомогою Григорія Коваленка (як художника), поставили декоративну українську хату, де й проводили заходи, пов’язані зі збиранням коштів, що були передані на утримання амбулаторії для хворих на туберкульоз.
У 29 травня 1912 року поблизу с.Малої Перещепини Костянтинівського повіту Полтавської губернії знайдено Перещепенський скарб-залишки поховання представника вищої знаті кочівників середини 2-ї пол.. 7 ст.н.е. Загальна вага скарбу 75 кг (25 кг золотих та електрових і 50 кг срібних виробів).
Г.Коваленко разом із І.Зарецьким перші прибули до Малої Перещепини. Завданням Г.Коваленка, як художника, було змалювати всі предмети цього скарбу. А І.Зарецький одним із перших описав знахідки і того ж самого року опублікував статтю про скарб у «Трудах Полтавской ученой архивной комиссии».
У 1913 р. ере участь у редагуванні та виданні власного медично-природничого журналу «Життя і знання».
1917-1921 рр. він бореться за українізацію школи, він інструктор позашкільної освіти на Полтавщині. Пізніше він лектор та адміністратор шкіл для дорослих та профшкіл.
В 1917 р. Григорій Олексійович Коваленко був обраний на посаду інспектора позашкільної освіти Полтавської губернії. В 1917-1921 рр. читав лекції з історії та гігієни на різних курсах для дорослих та працював викладачем у фельдшерській школі. За радянських часів займався дослідженням життєдіяльності Г. С. Сковороди, І. П. Котляревського, Є. П. Гребінки, а також редакторською та літературно-мистецькою діяльністю. На початку 20-х років основними напрямками розвитку системи охорони здоров’я визначені: профілактика, загальна доступність, безкоштовність лікувально-діагностиіної допомоги.
У 1917-1918 році Григорій Коваленко викладає історію, поряд з ним працює музика (регент), в минулому його викладач, Різенко І.М., директор школи- Орловський Олександр Михайлович, хірург, друг Панаса Мирного лікар Л.О.Іонін.
У 1918 році Кулика І.Д., друга Г.Коваленка, призначають директором фельдшерсько-акушерської школи. Григорій Коваленко з радістю приймає пропозицію працювати викладачем історії, анатомії.
Педагогічний портрет Григорія Коваленка не можна уявити без двох підручників, які він написав з Української історії і анатомії.
У 1923 році на посаду директора Фельдшерської школи призначено найближчого друга Григорій Олексійовича – Кулика Івана Дмитровича, старшого вихователя школи.
5 грудня 1926 року у залі Полтавської акушерської профшколи зібралися діячі науки, культури, числені полтавські інституції та делегації, які прибули з різних міст України з нагоди 40-річного ювілею громадської та письменницької праці Григорія Олексійовича Коваленка. Ініціатива святкування належала Полтавській секції Наукових Робітників при профспілці «Робос» та Полтавського Наукового товариства. До вітань приєдналися учні та викладачі Полтавської акушерської профшколи. На святкуванні були зачитані привітання, надіслані ювілярові від Української Академії Наук, Всеукраїнського комітету сприяння вченим, Львівського Наукового Товариства ім.Шевченка, журналу «Україна», Харківської кафедри історії письменства, Харківського Музею Українського Мистецтва, Музею українських діячів науки та мистецтва при ВУАН, академіка С.Єфремова і багатьох інших. Вітали ювіляра з різних міст відділи профспілки «Робос», секції наукових робітників, числені діячі на ниві української культури, що працювали іноді в купі з ювіляром. В одній з ювілейних телеграм були такі слова: «Грядущі покоління шануватимуть Вас за те, що в довгу тяжку ніч неволі і смутку українського Ви несли і ховали біля серця свого живий вогонь, не давши йому згаснути від негоди. Освітлюйте ним шлях, учіть, запалюйте нас, бо далекий і важкий ще той шлях!..» Автори цих зворушливих слів не могли й уявити, які нелюдські випробування випадуть в недалекому майбутньому на долю українського народу, його інтелігенції, письменників. З статтями про Григорія Олексійовича Коваленка виступили журнали «Знання», «Всесвіт», «Плужанин». Ювіляр дякував теплою промовою. Взагалі свято мало надзвичайно щирий та сердечний характер, далекий від усякої офіційності, сповнений справжньої пошани до ювіляра.
… У 1926 році Григорія Коваленка призначають виконуючим обов’язки директора, а потім директором Полтавської Фельдшерської школи.
У 1927 році відбувалися вибори і у списках виборців, складених по №1 виборців-службовців Полтавської акушерської профшколи. Григорій Коваленко був виконуючим обов’язки завідувача школи, а пізніше став завідувачем. У зв’язку з чисткою студентів можна було б побачити дочку священика, крамаря, Валерія Скрипника, який був виключений із школи.
У 1934 році Полтавська фельдшерсько-акушерська школа посіла 2 місце у всесоюзних змаганнях вищих і середніх навчальних закладів щодо організації навчального і виховного процесу.
У 30-х роках на Україні прокотилася хвиля репресій, на жаль, не минула вона і фельдшерсько-акушерську школу.
В 1937 р. в похилому вже віці письменника було заарештовано, звинувачено в націоналізмі. 5 грудня 1937 році обірвалося життя полум’яного патріота України.
Безпідставні звинувачення знято в 1969 році.
Він залишив, як і його побратим Борис Грінченко неоціненні багатства, свої численні твори і красивий твір-власне життя.
Крізь таємний гомін століття чуємо його голос: «Беріться до діла всі, в кого душа жива, хто любить Україну, наш народ і хоче йому добра».
Проведення конференції серед студентів і викладачів ПБМК директором Синенко О. А.
з нагоди 150-річчя Г. Коваленка
Полтавський медичний коледж гідно зустрічає знаменний ювілей свого випускника і викладача Григорія Коваленка. Викладачі і студенти готують виставки, конференції, тематичні вечори за творчістю письменника, відвідують музеї міста, спілкуються з науковцями міста. За допомогою науковців міста Полтави та Чернігова завершується зйомка фільму: «Я твій син – alma mater». 6 лютого цього року викладачі та студенти візьмуть участь у засіданні круглого столу: «Грицько Коваленко», – присвяченого 150-річчю від дня народження Г.О.Коваленка – громадського діяча, письменника, медика, педагога, художника, етнографа. Цей захід буде проведений у музеї Панаса Мирного, де знаходиться найбільше документів про життя нашого випускника.
Відвідування студентів ПБМК з викладачем Іванчук О.Є
Полтавського літературно – меморіального музею Панаса Мирного
круглого столу, присвяченого 150 – річчю від дня народження Г. О. Коваленка,
з участю наукових співробітників обласного архіву, музеїв міста, міжнародних організацій.
