На початку XX ст. удосконалюються програми: скорочується загальноосвітній цикл та більше уваги звертається на вивчення спеціальних дисциплін. Вводяться конкурсні іспити.

Роль Полтавської фельдшерської школи в забезпеченні Полтавської губернії кадрами була надзвичайно велика, адже в повітах гостро відчувалася нестача фельдшерів. З 1897 до 1911 року школою було підготовлено 566 фельдшерів, тобто в середньому 22 фахівця за рік.

Після 1918 року школа з фельдшерської стала фельдшерсько-акушерською. Було збудовано новий навчальний корпус і гуртожиток. Очолював школу в той час Кулик І.Д.

У 1937 році в школі навчалося 577 учнів, а випуск склав – 178 фельдшерів, акушерок, медичних сестер. У 1939 році тут навчалося 499 учнів на 4 відділеннях: фельдшерському, акушерському, сестринському та сестер дитячих закладів.

У 1940-1941 роках фельдшерсько-акушерська школа вже мала три навчальні корпуси, бібліотеку, гуртожиток.

Війна порушила мирне життя Полтави. Фашисти все знищували на своєму шляху, горів будинок фельдшерсько-акушерської школи, навчальна база, книжковой фонд бібліотеки.

З 1953 до 1957 року директором Полтавського медичного училища працював Меллін М. І. Під його керівництвом педагогічний колектив направляв свої зусилля на покращання методичної та навчально-виховної роботи: поповнювалися наочним приладдям навчальні кабінети, створювалися кабінети з клінічних дисциплін, у яких студенти набували знань, умінь та практичних навичок.

З 1958 до 1968 року училище очолювала Сільченко Л. А.

Базою практичної підготовки студентів стають лікувально-профілактичні заклади міста і 16 лікарень Полтавської області, де випускники училища проходять виробничу практику за фахом.

Тільки з 1952 до 1959 року училище підготувало для лікувальних закладів 2430 кваліфікованих спеціалістів, серед яких: медичні сестри, фельдшери, акушерки, санітарні фельдшери і зубні техніки. Багато з них пізніше одержали вищу освіту.

У 1970 році училищу передають навчальний корпус по вул. Гоголя, 6 та приміщення з навчальними кімнатами і лабораторіями по вул. Сковороди. Майже вдвічі поповнився педагогічний склад закладу, який з 1968 до 1976 року очолював відмінник охорони здоров’я Упоров О.В.

У 1971 році училище святкувало своє 100-річчя. За досягнуті успіхи в підготовці висококваліфікованих кадрів Президія Верховної Ради УРСР нагородила Полтавське медичне училище грамотою.

У 1981 році в зв’язку з недостатнім забезпеченням лікувальних закладів області кадрами молодших медичних спеціалістів згідно з наказом начальника відділу охорони здоров’я Полтавської обласної Ради народних депутатів наказ №127 від 02.04.1981 УОЗ Полтавської обласної ради народних депутатів на базі Полтавського медичного училища було вдруге відкрито вечірнє відділення.

З 1960 до 1962 р. функціонує вечірнє відділення під керівництвом завідуючого Денисенко Ю.К.

На виконання наказу МОЗ УРСР від 02.11.1990 року наказом начальника управління охорони здоров’я виконавчого комітету Полтавської обласної Ради народних депутатів від 22.11.1990 року № 287 у зв’язку з розширенням сітки середніх медичних закладів УРСР та з метою поліпшення їх навчально-методичної роботи, а також враховуючи наявність кваліфікованого викладацького складу і позитивний досвід підготовки медичних кадрів, Полтавське медичне училище затверджене як базове. За Полтавським базовим медичним училищем цим же наказом закріплені медичні училища Полтавської області: Кременчуцьке, Лохвицьке, Лубенське. Відтоді базовий заклад координує роботу.

З 4.04.1995р. по 7.03.2017 р. навчальний заклад очолював Мастеров Ю.І., під керівництвом якого училище в 2003 році отримує статус – Комунальний вищий навчальний заклад І рівня акредитації “Полтавський базовий медичний коледж”.

З 12.10.2017 р. відповідно до рішення Полтавської обласної ради директором коледжу було призначено кандидата медичних наук Синенко Олену Анатоліївну.

Сьогодні у розпорядженні 536 юнаків і дівчат 28 обладнаних у відповідності до вимог навчального процесу кабінетів і лабораторій, читальний зал і бібліотека, фонд якої – 56 тисяч книг (навчальна, наукова, політична та художня література), актовий зал на 100 місць, студентське кафе на 45 місць, 2 комп’ютерних класи з підключенням 42 персональних комп’ютерів до мережі Інтернет.

Навчальну, виробничу і переддипломну практику студенти коледжу проходять на базах 30 лікувально-профілактичних закладів м. Полтави та області. При деяких лікарнях – онкологічному диспансері, обласній клінічній лікарні, міській дитячій лікарні – організовані навчальні комплекси, що мають кабінети доклінічної практики, аудиторії, санітарно-гігієнічні та лаборантські кімнати. Комплекси забезпечені аудіо-, відео-, комп’ютерною технікою, предметами догляду за хворими, фантомами, муляжами, комплексами методичного забезпечення теоретичних та практичних занять.

Помітна позитивна динаміка і в зміцненні матеріально-технічної бази коледжу. Триває реконструкція, переобладнання та модернізація кабінетів і лабораторій. Значно розширилася мережа навчальних кімнат на клінічних базах. Кабінети поповнюються потрібними для виробничого процесу приладами, реактивами, закуповується комп’ютерна техніка.

Фізичну культуру, фізичне виховання колектив коледжу розглядає як частину загальної культури людини, адже за своєю соціальною роллю фізична культура завжди була і є одним із найважливіших і обов’язкових засобів виховання людини. Крім обов’язкових занять фізичною культурою, у коледжі щорічно організовуються спортивні свята, проводяться Дні здоров’я, спортивні змагання з багатьох видів спорту.

Велика увага в коледжі приділяється практичній роботі студентів

У коледжі розроблені досконалі алгоритми з техніки виконання різних процедур і маніпуляцій, підготовлені спеціальні набори муляжів, інструментів, приладів догляду за хворими. Навчальна виробнича та переддипломна практики студентів коледжу проходять на базах лікувально-профілактичних закладів міста Полтави та області, що дозволяє виконання програми підготовки фельдшерів та медичних сестер у повному обсязі відповідно до сучасних вимог.